-
1 Афганістан
ч геогр.Afghanistan (країна, Центральна Азія) -
2 Афганістан
afhanistan -
3 Афганістан
lat. Afganistan -
4 Афганистан
-
5 Afganistan
[афганістан]m -
6 Afganio
-
7 Afganujo
-
8 Afganistano
-
9 Afganistan
ч Афганістан -
10 Kafir
n1) кафір, мешканець Кафіристану (в Афганістані)2) мова кафірі3) невірний (про немусульманина)4) бот. кафрське сорго* * *I n1) кафир, житель Кафиристана ( в Афганістані)2) мова кафира3) несхв. невірний ( про немусульманина)II = Kaffir I III n; бот.кафир, сорго кафрське -
11 Кабул
-
12 Afghan war veteran
"афганець", ветеран війни в Афганістані -
13 Джелалабад
ч геогр.Jalalabad, Jela-labad ( Афганістан) -
14 Кандагар
ч геогр. -
15 Caffre
I n1) кафр3) pl; cл. акції південноафриканських рудниківII n1) кафір, житель Кафіристану ( в Афганістані)2) мова кафірі3) невірний ( про немусульманина) -
16 Afghanistan
n геогр. н.Афганістан -
17 Caffre
I n1) кафр3) pl; cл. акції південноафриканських рудниківII n1) кафір, житель Кафіристану ( в Афганістані)2) мова кафірі3) невірний ( про немусульманина) -
18 Kafir
I n1) кафир, житель Кафиристана ( в Афганістані)2) мова кафира3) несхв. невірний ( про немусульманина)II = Kaffir I III n; бот.кафир, сорго кафрське -
19 Afganistan
кір. АфганістанБеларуска (лацінка)-рускі слоўнік і слоўнік беларускай кірыліцы > Afganistan
-
20 Afghanistan
[æf'gænɪstæn]
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Афганістан — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Костыря, Анатолий Арсентьевич — Анатолий Арсентьевич Костыря (29 января 1954(19540129), Красноармейск (Донецкая область), Донецкой области, Украина 1 декабря 2010 года[1]) доктор исторических наук, профессор, академик Международной Кадровой Академии.… … Википедия
афганський — а, е. Прикм. до афганці і Афганістан … Український тлумачний словник
белуджі — ів, мн. Народ, що населяє частину Пакистану, також живе в Ірані, Афганістані та деяких інших країнах; представники цього народу … Український тлумачний словник
джирга — и, ж. Назва органів державної влади в Афганістані … Український тлумачний словник
душман — а, ч. 1) Про члена озброєних формувань, які боролися в Афганістані проти урядових і радянських військ на боці опозиції (1979 1989 рр.). 2) розм. Розбійник, бандит … Український тлумачний словник
пуштуни — ів, мн. (одн. пушту/н, а, ч.; пушту/нка, и, ж.). Народ, який мешкає племенами в Афганістані та поза його межами; окремі представники цього народу … Український тлумачний словник
сердар — сарда/р, а, ч. 1) У деяких мусульманських країнах Сходу – головнокомандувач. 2) В Ірані та Афганістані – глава племені, впливовий вельможа. 3) В Єгипті в період англійського панування – британський офіцер, який командував військами хедива. 4) В… … Український тлумачний словник
ситар — I я/, ч. Майстер, що виготовляє сита; ситник (див. ситник I). II сета/р, а, ч., сита/ра, и, ж. Народний струнний музичний інструмент типу лютні, поширений в Індії, Афганістані, Ірані та Узбекистані … Український тлумачний словник
таліби — ів, мн. (одн. талі/б, а, ч.). В Афганістані – учні релігійних навчальних закладів – медресе, ісламські фундаменталісти, які в 90 х рр. 20 ст. за підтримки пакистанського уряду захопили майже всю територію країни і сформували власний уряд … Український тлумачний словник
чанг — чанк, а, ч. 1) Іранська кутова арфа, на якій грали жінки; нині поширена в Афганістані. 2) Узбецький і таджицький народний щипковий музичний інструмент, подібний до цимбал … Український тлумачний словник